Завтра, 20 листопада, День допомоги дітям і я б хотіла розповісти про один зі способів допомоги.
Вперше я побувала у дитячому будинку (Будинок малят "Берізка" в Києві) коли навчалась у школі. Нас туди повела вчителька до дня Матері. Відчуття, враження, думки і все, що завгодно - залишаться зі мною назавжди! Ми навіть не уявляємо, наскільки багато маємо ми і наші діти. Та я не про це. Насправді, ми можемо зробити життя дітей, позбавлених батьківської опіки кращим. І, можливо, тоді в них з"явиться шанс завести свої, вже нормальні сім"ї і їхні діти не ростимуть у дитячих будинках. Адже сумна статистика - 60% випускників дитячих будинків покидають своїх дітей, 10% по досягненню повноліття кінчають життя самогубством, решта - дівчата на панелі, а хлопці у колоніях. Адаптуються до соціального життя одиниці. Буквально.
Але озвучивши проблему, потрібно шукати шляхи її подолання! Ми справлді можемо їм допомогти! Ця допомога може бути матеріальною - адже у всіх знайдуться вдома речі, якими не користуються чи одяг, який не носиться (ось тут детальніше). Немало людей хочуть допомогти, та не знають як - тут нотатки волонтера з порадами - варіантами. Можливо, хтось може допомогти з розповсюдженням інформації, рекламою заходів.
А ще дедалі популярнішим стає шефство. Тільки не великої компанії над цілим дитячим закладом, а дорослою людиною над конкретною дитиною: привітати з днем народженя, з іншими святами, поговорити, знати бажання й інтереси дитини. Адже їм цього бракує більше, ніж делікатесів та брендового одягу - знати, що комусь він (вона) не байдужий. А ще важким і болючим для цих дітей є те, ви здивуєтесь, що вони не мають кому дарувати подарунки! Нема кому відіслати власноруч зроблену листівки і ніхто не повішає намальовану ними картину. Ви можете зігріти когось тільки своєю увагою. Кілька годин раз у дватижні вашої уваги - і світ стане кращим! В ньому буде менше дитячого горя й самотності.
На цьому інформаційному порталі ви зможете дізнатись більше. Я особисто мала з ними справи - це справді люди, які допомагають дітям.
На останок - "відро холодної води на голову". Щоб поспілкуватись з дітьми, чи допомогти їм якось інакше доведеться налаштовувати контакти з, як мінімум, адміністрацією закладу до якого збираєтесь. Там працюють різні люди - і щирі порядні і інші... Це одна з найжахливіших істин, але будь до цього готові. Волонтери радять, передаючи матеріальну допомогу, складати акти прийому і ставлення речей на облік. Але детальніше про це ви можете дізнатись на форумі - там багато людей з відповідним досвідом.
Сподіваюсь, останній абзац не відбив у вас бажання допомогти діткам, яким не пощастило у найголовнішому. Але так чесніше - адже багато чудових починань було поховано перед силою нашої бюрократії. Та це можна подолати!
Бережіть своїх рідних і пам"ятайте, як вам пощастило!
Алла, ти так все гарно і щиро написала. Аж за душу взяло. Дякую, заставила твоя стаття задуматися над життям і при нагоді обов"язково допомогти діткам.
ВідповістиВидалитиВсе думают только о себе и своей семье, и это правидьно. Но теперь понимаю, что в этом мире есть ещё люди, для которых мои внимание и поддержка очень важны. Алла, спасибо, что заставила задуматься об этом.
ВідповістиВидалити